Тема: Самогубство (Прочитано 1075 раз)

Їжачок · « **Topic Start:** 11.01.2010, 22:19:21 »

Що, на вашу думку, штовхає людей на такий кінець? І які люди все ж скоюють самогубство: сильні чи слабкі?

D@фно4k@ · « **Reply #1:** 11.01.2010, 22:38:37 »

На мою думку і ті і ті можуть стати самогубцями.Фактори які штовхають людину до самогубства різні.От такий приклад (він може і не зовсім у тему) уявіть людину, яка звикла, що в неї все добре машина, робота, квартира хороша і у друзів все теж саме і перед нею суспільство де на питання як справи? "краще не буває", "та найкраще за всіх" і ніхто не ділиться своїми проблемами, бо у всіх все добре.А в один прекрасний момент ця людина сама у своїй квартирі з якось складною проблемою чи трагедією, підтримати її нікому.З часом самоїдство і роздуми доводять її до стану відчаю, вона не бачить, за щоб вхопитись тут і вирішує піти з цього світу...вибачте приклад може бути не вдалим, але який змогла...

OOHFIRO · « **Reply #2:** 11.01.2010, 22:40:19 »

Перше, що треба вияснити - чому?
В будь-якому випадку, це має бути щось таке, що порушує психофізичну цілісність людини...

горошок · « **Reply #3:** 11.01.2010, 23:13:17 »

На мою думку, самогубці це слабкі люди.. Вбити себе не така визначна подія, щоб вважити людину сильнодухим.
Що штовхає? Нерозуміння з боку оточуючих і самотність- мені здається це основний двигун. Ну цих людей я можу зрозуміти... Навіть дуже сильну людину можуть покосити такі обставини. Але сам крок самогубства- слабкість.
І, нажажль, є дуже багато людей які просто роблять помилки, за які не хочуть відповідати. До прикладу наведу дівчинку яка навчалась в 9 класі моєї школи. Вона стрибнула з даху... А все чому? Вагітна, в крові знайшли наркотики. Ситуація не з нормальних, але... але смерть не вихід.. $:-\$
Не відомо як поставилися б до ситуації її батьки, але після її самогубства вони сказали, що це більше не їхня дитина...
Я не маю права судити..

Скажу, що більшість самогубств таки скоєні даремно..

OOHFIRO · « **Reply #4:** 11.01.2010, 23:20:36 »

чиєсь самогубство - наша байдужість чи неуважність...

Cripton Mamontoff · « **Reply #5:** 11.01.2010, 23:25:06 »

Я вважаю, шо самогубство - це вияв слабкодухості. На моє глибоке переконання (ви можете з ним не погоджуватись воно тіки моє) завжди можна знайти вихід. Просто треба старатись його знайти. Головне - перебороти відчай і здобути, вхопитись за надію. І йти, йти, йти...цитата пригадалась хороша непамятаю звідки... "Вона йшла боса по камінню...довго...замучилась, сіла і заплакала, бо у неї не було взуття...відчай охопив її...і тут вона побачила людину, яка не мала ніг, але все ж рухалась далі...вона витерла сльози і подякувавши тій людині пішла далі"...Можете вважати це брєдом, але я так думаю. Ти сам собі життя не брав, і ти не вправі його забирати в себе.

OOHFIRO · « **Reply #6:** 11.01.2010, 23:28:03 »

Якщо чесно (хоч і не логічно) - самозагубитись зовсім не просто. Слабкий духом може вирішити, але не реалізувати...

Cripton Mamontoff · « **Reply #7:** 11.01.2010, 23:29:18 »

не знаю, не пробував, але думаю в любому випадку суїциду можна уникнути.

Cripton Mamontoff · « **Reply #8:** 11.01.2010, 23:30:15 »

і слабість духу тут проявляється не в здатності реалізувати, а в боязні продовжити далі життя.

OOHFIRO · « **Reply #9:** 11.01.2010, 23:34:32 »

мені здається, боязнь - не те слово

Jim · « **Reply #10:** 11.01.2010, 23:34:58 »

боягуз боїться життя не менше ніж смерті...

Cripton Mamontoff · « **Reply #11:** 11.01.2010, 23:37:21 »

ну а що тоді? якшо ти в відчаї, в тебе все погано, то чому б тобі не спробувати зробити ше один крок, адже ти ж не маєш вже шо втрачати? і чим можна вважати не використання такого кроку?

OOHFIRO · « **Reply #12:** 11.01.2010, 23:47:01 »

Втрачати завжди є що. Як не зараз, то у майбутньому.

Марія Руда · « **Reply #13:** 11.01.2010, 23:48:29 »

Гадаю, що думка про самогубство з"являлася в дуже багатьох людей - і сильних, і слабких, і успішних, і самотніх, ітд, ітп. Проте згодна з Кріптоном, що не нам вирішувати помирати чи ні.
В світі й так трапляється стільки безглуздих смертей. Незрозуміло чому -чомусь. Не знаю. То навіщо додавати ще?
Я глибоко переконана, що треба одне одного любити!

А коли любиш, то ніколи не вчиниш самогубство, знаючи якою незагойною раною воно залишиться в серцях тих, хто любить тебе

Jim · « **Reply #14:** 11.01.2010, 23:50:49 »

у відчаї може опинитись і доволі сильна і небоягузлива людина... ніколи не передбачиш обставини...

і не завжди самогубство коїться на почві відчаю...
часто причиною може бути банальна відсутність сенсу життя... і тоді людина або спивається (що якоюсь мірою є прихованою формою самогобства), або у крайніх випадках таки здійснює його...

OOHFIRO · « **Reply #15:** 12.01.2010, 00:00:01 »

Завжди треба знати, що завтра (післязавтра) ти можливо зустрінеш того, хто потребуватиме тебе. Як можна зрадити таку зустріч своєю смертю?

Jim · « **Reply #16:** 12.01.2010, 00:03:29 »

тоді виходить однією з причин самогубства, я б сказав однією з важливих причин, є егоїзм...

OOHFIRO · « **Reply #17:** 12.01.2010, 00:49:57 »

це і є основна причина

Cripton Mamontoff · « **Reply #18:** 12.01.2010, 01:00:21 »

Згідний...адже якшо подумати..просто легкий приклад...як моя сімя буде почуватись, якшо я покінчу життя самогубством...і зразу перехочеться накладати на себе руки...в кого здорове почуття егоїзму =)

Ariana · « **Reply #19:** 16.01.2010, 19:31:35 »

згодна з усіма вищевисловленими зауваженнями)
дійсно, на самогубство може піти будь-хто... вся справа в причинах...
потенційними самогубцями можуть бути по справжньому самотні люди...
або закінчені егоїсти... такі як, наприклад, я

але мене якраз рятує другий фактор - моя безмежна слабкодухість-неспроможність використати будь-який з підручних методів... а раптом щось піде не так? і це буде не смерть,а лише невтішна перспектива скаліченого життя...от якби покінчити з собою було просто,як зробити один крок... мене б вже тут не було)
але врешті думаєш, проштрикнути себе ножем завжди встигнеш... а от з життя можна зате робити,що хочеш... коротше, як я вже згадувала десь, моральна готовність до самогубства,власної смерті,насправді, відкриває великі можливості)

Wasp · « **Reply #20:** 16.01.2010, 19:46:39 »

Я теж думаю, що не нам вирішувати, коли помирати. І думаю, що самотні люди, яких не розуміють, не люблять особливо до цього схильні. Тому я думаю, що потрібно намагатись бути чуйними, добрими, не байдужими...
Особисто мені просто неприємно і страшно думати про самогубство. Так хочться жити... я цього не розумію.

Yu Sandra · « **Reply #21:** 16.01.2010, 20:02:35 »

Перш за все - самогубство тяжкий гріх.
Я вважаю, що самогубство може вчинити і сильна і слабка людина, проте у слабкої більше шансів

. Подумайте, сильна людина буде шукати вихід з ситуації, крутитися, а слабка - складе лапки і впаде у відчай. В паде у такий відчай, що вже буде неможливо з нього вибратись і єдиним доступним способом для цвєї душі буде стрибнути з мосту в річку.

OOHFIRO · « **Reply #22:** 16.01.2010, 20:05:48 »

Цитата: Yu Sandra від 16.01.2010, 20:02:35

стрибнути з мосту в річку.

а це так легко?

Yu Sandra · « **Reply #23:** 16.01.2010, 20:07:36 »

Теоритично так

.
І взагалі, я образно.

OOHFIRO · « **Reply #24:** 16.01.2010, 20:13:46 »

як це, образно?

Якщо людина вирішила покінчити життя самогубством, то хто це скорше зробить - сильна, вольова людина чи слабка?

Автор Тема: Самогубство (Прочитано 1075 раз)