Тема: Останнє, що ми прочитали (Прочитано 2142 раз)

Antaria · « **Reply #100:** 12.03.2010, 23:05:57 »

Жорж Санж "Консуело"...дуже сподобався цей роман...образ головної героїні вражає мене своєю скромністю, добротою, наївністю..і водночас великою силою волі і повагою до самої себе. Консуело володіє великим акторським і співочим талантом, та незважаючи на свою не надто красиву зовнішність...підкорює всіх чоловіків..які їй зустрічались... але тільки одного чоловіка...якого вона пообіцяла покохати і покохала вона підкорила своїм добрим серцем...

Марія Руда · « **Reply #101:** 12.03.2010, 23:18:53 »

Антаріє!
Я теж не так давно читала "Консуело", і потім читала продовження роману, яке має назву "Графиня Рудольштадт".
Вважаю саму героїню - Великою Артисткою

і люблю Жорж Санд

Antaria · « **Reply #102:** 12.03.2010, 23:23:29 »

Цитата: Марія Руда від 12.03.2010, 23:18:53

Антаріє!
Я теж не так давно читала "Консуело", і потім читала продовження роману, яке має назву "Графиня Рудольштадт".
Вважаю саму героїню - Великою Артисткою
і люблю Жорж Санд

цілком із тобою згідна

я цього тижня прочитала Консуело....і звичайно хочу прочитати продовження...
а Сорж Санд воістино була мудра жінка...чого тільки варта ця фраза:
"Самотня людина - це лише тінь, а той, кого не люблять, самотній усюди і зі всіма."

natkanetka · « **Reply #103:** 13.03.2010, 20:14:59 »

Майстер і Маргарита. мені сподобався Воланд. саме таким і є диявол, якщо він існує)

Balerynka · « **Reply #104:** 14.03.2010, 14:22:55 »

"Відьма з Портобелло"
Є такі книги, які захоплюють і ще довго тримають у плетиві рядочків.
З цією книгою я не відчула абсолютно нічого, анінайменшої емоції.
Просто читала, щоб згаяти час.
Ось таке моє знайомство з Коельо. Він або писав цю книгу у період власної творчої кризи, або ж стиль у нього такий... нецікавий мені.

квітка · « **Reply #105:** 14.03.2010, 18:08:15 »

Дівчата надихають мене врешті добратися до Жорж Санд. Маю вдома "Графиню...", але спершу хочеться "Консуело" почитати...

TOLLY-PAMACHOVA · « **Reply #106:** 16.03.2010, 16:08:01 »

Прочитала Джоді Піколт "Дев'ятнадцять хвилин". і досі в шоці від прочитаного. книга про стрілянину в американській школі. шкода всіх - і тих, що загинули, і того, хто стріляв.
разом з тим - усі винні і всі жертви.
надзвичайна книга! всім раджу.

Ariana · « **Reply #107:** 21.04.2010, 20:44:24 »

о, народ, закінчила відносно нещодавно "Імперію Ангелів" Вербера... хороша штука

правда, трохи примітивне завершення... але мене дуже потішили досить чіткі формолювання деяких "життєвих істин"... та й просто корисної інфи навалом

Yu Sandra · « **Reply #108:** 24.04.2010, 12:15:02 »

Сергій та Марина Дяченки "Ключ Від Королівства".
Книжка про те, як до 13-річної дівчинки Ліни Лапіної приходить король Оберон із іншого світу і пропонує їй стати Магом Дороги. Після вагань Ліна погоджується і їде з Обероном та його Королівством у небезпечні мандри, сповнені жахіть і пригод.

Книжка - супер! Читається на одному диханні. Єдине, що спадає після прочитання - це "Мало....". Та це не проблема - є ще 2 книжки-продовження.
Я, як дитина, пищала від радості, коли вже в кінці, як Ліна повернулася і на неї волала керівничка через те, що її мама не приходить на збори...
"І в цій тиші раптом за моєю спиною скрипнули двері.
-Добридень, це сьомий "Б"?
Мурашки побігли від потилиці до п"ят. Мені вчулось! Мені здалося! Не може бути!
-Так, - зло сказала класна. - А ви, пробачте, хто?
-А я прийшов на батьківські збори...
Я обернулась.
Оберон стояв у дверях, акуратний, злегка насмішкуватий, люб"язний. Із хутряної шапки в його руках падали й іскрилися крапельки - колишні сніжинки."

Як я тут раділа! Ці слова завершили книжку, але так хочу наступна книгу!!

Rommius · « **Reply #109:** 24.04.2010, 12:34:12 »

мені вже хочеться почитати

Лілі Еванс · « **Reply #110:** 26.04.2010, 18:22:36 »

Йой..... А я так збилася з читання, шо навіть не можу пригадати, шо прочитала останнє....
А Дяченків я дуже сильно люблю....

Balerynka · « **Reply #111:** 26.04.2010, 23:09:30 »

"Буремний перевал"

мега.
Простежуючи долю головних (та і другорядних) героїв, манеру написання, виклад думок - весь роман аж кричав: "ПРОТИЛЕЖНОСТІ НЕ ПРИТЯГУЮТЬСЯ!"

доземний поклін сестрам за якісну літературу

Шукаю "Агнес Грей" та "Незнайомку з Вайлдфелл-Холлу" Анни Бронте.

Марія Руда · « **Reply #112:** 28.05.2010, 20:26:07 »

Дяченки "Королівська обіцянка" і "У зла немає влади"... Дуже кльова казка, з основною думкою, правильна і чуттєва

От шкода тільки, що в головної героїні з тим Максом ніяких романтичних стосунків не зав"язалося!!

Antaria · « **Reply #113:** 14.06.2010, 20:54:36 »

дочитала сьогодні книгу Еміля Золі "Жіноче щастя"...книга вражаюча..головна героїня, дівчинна провінціалка на імя Деніза..переїхавши у Францію вона почала працювати у жіночому магазині під назвою "Жіноче щастя", де змушена була терпіти докори і знущання як і клієнтів так і продавців, та все ж завдяки своїй силі волі, внутрішній стриманості і повазі до себе зуміла перебороти всі труднощі і стати найважливішою особою у магазині, при цього підкорити серце його власника. Сам сюжет книги простий і не дуже заурядний, але мені дуже сподобалась сама енергетика книги, все ж таки раджу її прочитати дівчатам, адже завжди приємно почитати про те, як мучиться чоловік, який не здатний підкорити дівчину ні грошима, ні владою, ні красою, але лише тільки почуттями)))

Elly · « **Reply #114:** 12.07.2010, 19:46:07 »

е-е... ну такі книги, я тобі скажу, на любителя....

Венді · « **Reply #115:** 12.07.2010, 22:52:38 »

Колись давно, ще у школі, я прочитала книгу Етель Ліліан Войнич "Овід". Вона справила на мене шалене враження

.
Зараз я її перечитую. І знову найсильніше враження! Це моя улюблена книга.

Jim · « **Reply #116:** 12.07.2010, 23:58:17 »

вона була моєю улюбленою книгою тривалий час...
не скажу, що якась інша книга витіснила її, просто дещо змінилося...
на той час для мене це була величезна подія: мене прорвало як вулкан на емоції, що взагалі було мені не властиво...
я став дивитися на світ очима Артура Бертона... я ридав і радів одночасно...
Артур Бертон - це доволі трагічний персонаж, людина з тонкою душевною організацією, якій завдали серйозної душевної травми, і подальше життя якої розвивається під сильним впливом цієї травми...
його виклик суспільству - це в першу чергу виклик власному болю...
я можу й далі захоплюватися Артуром, але дивитися на світ його очима, я вже не можу... просто я вже інакший... багато що змінилося і втратило цінність...

joyce · « **Reply #117:** 13.07.2010, 11:46:56 »

Стівен Кінг "Шукач. Темна Вежа 1"

Balerynka · « **Reply #118:** 13.07.2010, 16:34:11 »

е-е-е..."Вбивство в Месопотамії" і "Блискучий цианід" (не знаю, як перекласти краще

) Крісті)
Тішусь, бо про вбивцю Розмарі я дізналась швидше, ніж полковник Рейс і ціла ватага міліції

Крижинка · « **Reply #119:** 15.07.2010, 10:41:16 »

Цитата: Крижинка від 07.07.2010, 19:28:24

Читаю С. Майєр "Носій"("THE HOST"). Знову в електронному варіанті, знову російською... (Носитель/Гостья)
Не про вампірів. Про інопланетян

Прочитала. Не жалкую, що починала. Навіть сумно стало, коли книга закінчилася. Не вмію писати рецензій, бо кожна книга для мене - це клубок емоцій. Його або розплутуєш, або ковтаєш. Всього є по трохи.
Зазвичай ми обираємо сторону головного героя, співпереживаємо із ним, прагнемо покари для негідників. Тут не все так просто. Протягом читання важко обрати якусь одну сторону - Душі чи Мелані. Але все сходиться до того, що обираємо ЇХНЮ сторону, бо їхні бажання і прагнення стають одним. З часом Анні (так починають називати Душу) стає щораз більш схожою на людину, готова пожертвувати всім, навіть власним життям заради "диких" людей. Вона розуміє, що люди заслуговують на свій світ, вирішує відправити Душ в інші світи. Анні хоче померти на Землі, і це є найголовнішою умовою, якщо вона допомагатиме. Закінчення досить передбачуване. Але все ж приємне.
Банальний хеппі енд

TOLLY-PAMACHOVA · « **Reply #120:** 16.07.2010, 00:57:21 »

Ейприлін Пайк " Крила"

Весела, легка казка, що варта кількох годин для її прочитання.
[/list]

DetektyV · « **Reply #121:** 24.07.2010, 02:09:38 »

Юстейн Гордер "Помаранчева дівчинка".
Вирішила прочитати, бо в школі ту книгу так хвалили, аж чуть не поклонялись їй. Їм мабуть обкладинка сподобалась, бо вони взагалі-то, як то вони кажуть, "фууу, читати, я ненавиджу читати" і щось таке.
Історія досить непогана. Гарна. Я б навіть ще раз перечитала б.
Але у будь-якому випадку у мене в школі перехвалили. Вони ж мало що читали все- таки.

Автор Тема: Останнє, що ми прочитали (Прочитано 2142 раз)

Афоризми

Останні дописи

Хто на сайті